Росія розпочала новий етап ескалації проти Європи. Кремль координує диверсії на оборонних заводах та об’єктах енергетики, саботаж критичної інфраструктури, порушує повітряний простір літаками та дронами. Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви свідчить, що Білий дім всерйоз сприймає загрозу вторгнення в країни Балтії. Поки Росія намагається залякати суспільство Європи та знищити волю до спротиву, США готуються скорочувати військову присутність на континенті.
Європа поки тримає удар, однак чи вистоїть вона під тривалим тиском?
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня став черговим сигналом, що розвідки США та країн Європи сприймають всерйоз можливість російської агресії проти країн Балтії. Це перший візит Реткліффа до Росії з моменту призначення на посаду. Попередній візит директора ЦРУ, на той час Вільяма Бернса, до Москви був у 2021 році та мав на меті відмовити Росію від вторгнення в Україну.
Американські та європейські ЗМІ із посиланням на власні джерела стверджують, що Реткліфф провів зустрічі з керівником ФСБ Олександром Бортніковим та директором Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним, під час яких застеріг Кремль від ескалації проти членів НАТО та закликав Кремль розпочати переговори з Україною, оскільки армія та економіка Росії виснажуються.
До цього візиту видання Wall Street Journal опублікувало статтю, з посиланням на американську розвідку, про те, що Росія може здійснити обмежене вторгнення в якусь із країн НАТО уже цієї осені. Про наявність відповідних розвідувальних даних стверджували також інші ЗМІ, з посиланням на дипломатів держав Балтії.
Окрім того Радіо Свобода повідомило про отримання доступу до листа від 30 липня, адресованого президенту Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн від єврокомісарів з країн Балтії, Польщі та Фінляндії, в якому останні висловлювали занепокоєння через погіршення безпекового середовища на тлі зростання частоти порушень повітряного простору і вторгнень дронів.
Протягом серпня та початку вересня на території Європи відбулася ціла серія диверсій, інспірованих Росією. 4 серпня в Німеччині на території аеропорту Лейпциг було виявлено дрон, який намагався вразити український транспортний літак Ан-124. 7 серпня в Польщі затримали громадянина Росії, який за вказівками російської розвідки готувався вбити українського підприємця.
10 серпня в Болгарії на заводі, що виготовляє артилерійські снаряди, відбувся потужний вибух. 13 серпня в Італії стався вибух на заводі, що виготовляє боєприпаси та ракетне паливо. Того ж дня відбувся вибух у порту Роттердама на об’єкті енергетичної компанії, що призвів до призупинення роботи кількох нафтопереробних підприємств.
15 серпня в Естонії затримали трьох громадян Латвії за підозрою у підпалі будівлі оборонної компанії. 25 серпня у Словаччині місцева поліція зірвала підготовку підпалу заводу з виробництва дронів, що належить українській компанії. 31 серпня у Польщі загорівся завод, який виготовляє компоненти для українських дронів.
Паралельно Росія взялася погрожувати Великій Британії після того, як прем’єр-міністр Енді Бернем 24 серпня оголосив про рішення поділитися технологіями виробництва далекобійних ракет Storm Shadow з Україною. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Лондону “не вдасться уникнути відповідальності” та що “відповіддю на українські удари із застосуванням британської зброї по території Росії можуть стати будь-які військові об’єкти Великої Британії в Україні та за її межами”. Уряд Сполученого Королівства уже попередив британські підприємства ОПК про загрозу та розширює заходи безпеки.
Також 24 серпня із звіту Дослідницької служби Конгресу стало відомо, що у квітні 2026 року спеціалізовані підводні човни Головного управління глибоководних досліджень Міністерства оборони Росії проводили обстеження критичної підводної інфраструктури у водах Великої Британії з метою підготовки до майбутніх диверсій.
Ймовірно, саме ці дії стали причиною підписання 10 країнами-членами Об’єднаних експедиційних сил JEF (Велика Британія, Нідерланди, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Латвія, Литва, Естонія) меморандуму про наміри щодо створення “багатонаціональних морських сил”, які виступатимуть “доповненням до НАТО”.
Уряд Великої Британії також активізував планування цивільної оборони з огляду на зростання загрози атак критичної інфраструктури з боку Росії. На 2027 рік уже заплановані найбільші в історії країни навчання з протидії гібридним атакам — Operation Albiston Shadow. Фінляндія теж проводить найбільші в історії навчання цивільного населення, в рамках яких відпрацьовує сценарії ракетної небезпеки та атак на енергетичні об’єкти.
В кінці серпня Швеція розпочала переміщення військових кораблів, зокрема корветів класу Visby, літаків-винищувачів Gripen та особового складу у Фінляндію для забезпечення територіальної цілісності останньої. Країни також домовилися поглибити співпрацю у сфері виявлення та боротьби з безпілотниками. Невідомі дрони неодноразово перетинали кордон Фінляндії з боку Росії.
1 вересня Німеччина офіційно звинуватила Росію в здійсненні спроби диверсії в аеропорту Лейпцигу із використанням дрону із вибухівкою. Канцлер Фрідріх Мерц оголосив про закриття “Російського дому” в Берліні, генерального консульства в Бонні, анонсував нові санкції проти тіньового флоту.
Мерц пообіцяв додаткові поставки ракет до ППО IRIS-T, розширення партій ударних безпілотників (Німеччина має виготовити 5000 одиниць на замовлення України). Також Берлін виділить Україні додатково 250 млн євро для підтримки відновлення енергосистеми.
Уряд Німеччини анонсував посилення заходів у сфері розвідки та контррозвідки стосовно Росії та російських громадян. Der Spiegel стверджує, що Берлін поглиблюватиме співпрацю з українськими спецслужбами, зокрема допомагатиме з визначенням цілей для атак по території Росії.
Європейська комісія уже заявила про потребу посилення підтримки України на фоні новин із Німеччини та інших країн. Київ повинен максимально використати цей імпульс для залучення нових пакетів допомоги. Потреба України у додатковому зовнішньому фінансуванні на 2026–2029 роки, окрім наявних програм, становить 146 млрд доларів за оцінками Міністерства фінансів. Лише на 2027 рік дефіцит оцінюється у 32,6 млрд доларів. Окрім того, міністерство оборони України заявляє про потребу залучити 27 млрд доларів уже в цьому році, аби здійснити замовлення на наступний рік.
В довгостроковому бюджеті Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро (116 млрд доларів). Цієї суми явно не достатньо для забезпечення потреб України в сфері безпеки, соціальних видатків та економічного відновлення. В юрисдикціях країн ЄС заморожено близько 245 млрд доларів російських активів. З них приблизно 215 млрд доларів — на рахунках у бельгійському депозитарії Euroclear. Більшість країн ЄС виступають за передачу Україні заморожених активів, однак Бельгія вимагає гарантій, що у разі необхідності повернення цих коштів Росії за рішенням суду, тягар буде розподілений між членами ЄС.
У кінці серпня Іспанія, Нідерланди, Польща та Швеція надіслали лист до Єврокомісії із закликом відновити роботу над механізмом використання заморожених російських активів для фінансування України. Участь Іспанії ймовірно спровокувала причетність Росії до інспірування мігрантської кризи в липні цього року.
Якщо до цих країн приєднається Німеччина, Данія та Норвегія (яка не є членом ЄС, однак має Фонд національного добробуту обсягом у 2,2 трлн доларів), і вони разом гарантують свою участь в потенційному (однак малоімовірному) поверненні коштів Росії за рішенням суду, Бельгія, скоріш за все, погодиться на передачу коштів Україні.
Кремль робить усе, аби переконати Європу в доцільності таких кроків. 1 вересня відбулася спроба диверсії в Німеччині на вугільній електростанції Єншвальде в Бранденбурзі, яку обстріляли саморобними ракетами, а на території виявили вибухові пристрої. 2 вересня в технічній будівлі на вокзалі в Аугсбурзі здетонував невідомий предмет, а поліція виявила ще один, який не вибухнув. Того ж дня у Північному Рейні-Вестфалії диверсанти пошкодили лінії електропередачі на підстанції Роммерскірхен. Через це відключилися вугільні блоки на двох електростанціях загальною потужністю 4,2 ГВт.
Служба внутрішньої розвідки Данії заявила про підготовку Росії до диверсій проти компаній ОПК, які пов’язані з Україною, та саботажу проти критичної інфраструктури. Данська контррозвідка стверджує що мета потенційних диверсій — зрив постачань озброєння Києву та тиск на політикум і суспільство, аби припинити підтримку України.
Швеція та Норвегія у свою чергу переходять до проактивних дій у відповідь на ескалацію з боку Росії. На початку серпня Верховний суд Швеції підтримав арешт та передачу Україні судна російського тіньового флоту Caffa, що стало важливим прецедентом для решти Європи. Юридична основа рішення — звернення української прокуратури. 31 серпня норвезький суд наклав арешт на російське дослідницьке судно льодового класу “Професор Молчанов”, для погашення частини боргу Газпрому перед Нафтогазом загальним розміром близько 4,2 млрд доларів.
Такими діями скандинави також відповідають на попередні агресивні дії Москви. Зокрема на перерізання підводних кабелів біля Шпіцбергену, які відбувалися в 2021 та 2022 роках, біля яких була помічена активність російських дослідних суден. І на диверсії проти критичної підводної інфраструктури у Балтійському морі в 2023-2024 роках.
26 серпня Дональд Трамп публічно спростував припущення, що директор ЦРУ здійснив візит в Москву, аби переконати Росію не вдаватися до агресивних дій проти країн-членів НАТО. Президент США назвав візит «напіврутинним», і додав, що одним із питань було завершення російсько-української війни.
Паралельно із масштабною диверсійною кампанією Росії по всій Європі США розглядають шляхи для скорочення військової присутності на Старому континенті. Остаточне рішення Пантагон повинен прийняти до 6 листопада. Дональд Трамп планує значно скоротити американський контингент в Європі, чисельність якого становить приблизно 80-85 тисяч станом на зараз. Президент США прагне “покарати” європейські країни, які не підтримали американсько-ізраїльську війну проти Ірану.
Іншим мотивом є бажання Білого дому у прискореному порядку перекласти відповідальність за безпеку Європи на держави континенту. Reuters стверджує, що Пентагон надіслав союзникам опитувальник, що охоплює питання стосовно видатків на оборону, закупівель в ОПК США та підтримки пріоритетів зовнішньої політики США.
Стагнація лінії фронту, розвиток Україною дальнобійних спроможностей, фінансові втрати, структурна деградація економіки та загальний стратегічний тупик, в якому перебуває Росія, змушує її шукати нових шляхів до перемоги. Москва розуміє, що час грає проти неї, адже країни Європи переозброюються і готуються до можливого протистояння.
Захоплення України чи її частини не є кінцевою метою Росії. Такою метою є радше повернення до багатополярного світу великих держав із власними сферами впливу. І важливим кроком до цієї мети є розпад НАТО, що означатиме відсутність системи колективної безпеки в Європі. Цього можна досягти якраз шляхом військової агресії, найвірогіднішою ціллю якої є держави Балтії.
Росія сподівається на фактичну смерть НАТО шляхом демонстрування небажання країн Альянсу підтверджувати гарантії колективної безпеки реальним вступом у війну на боці потенційної жертви агресії. США всіма можливими способами демонструють, що безпека союзників не є пріоритетом. Політичні еліти країн Європи у випадку російської агресії зазнають значного суспільного тиску з метою уникнення участі у війні.
Чимало ультраправих та ультралівих політичних сил в Німеччині, Франції, Італії та Іспанії тривалий час закликають до “умиротворення” Росії шляхом поступок ціною України. Москва може посприяти такій позиції, вдавшись до атаки під чужим прапором, наприклад використати дрони, замасковані під українські, або захоплені українські дрони, для атаки на країни Балтії або Польщу.
Високу імовірність такого розвитку подій фактично підтвердили заяви глави МЗС Польщі Радослава Сікорського та міністра оборони Литви Робертаса Кауласа. Обоє стверджують, що Росія може застосувати українські дрони для атак на критичну інфраструктуру аби створити невизначеність щодо джерела атаки.
Найважливіше питання в контексті можливої російської агресії стосовно якоїсь із країн Балтії чи Скандинавії або Польщі полягає в тому, чи готові будуть лідери інших держав НАТО надати збройну допомогу, розуміючи що це може призвести до повномасштабного протистояння з ядерною державою.
У Балтії розміщені близько 10 тисяч військових Передових сухопутних сил НАТО. Окрім США, найбільше військових надають Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Данія, Нідерланди, Швеція. З огляду на перспективи виведення американських підрозділів, (приблизно 650 солдатів у Естонії, 250 у Латвії й 1000 в Литві) саме ці держави першими реагуватимуть на російську агресію.
Фактично розміщення військових інших країн в Балтії окрім стримування має й іншу мету — гарантувати, що країни НАТО будуть змушені реагувати на смерть власних військових. З огляду на зміну доктрини НАТО із «стримування через покарання» (ведення оборонних боїв, обмінюючи території на час, за який основні сили НАТО вступили б в протистояння) до «стримування через відмову» (відсіч агресору одразу на кордоні, щоб уникнути масових убивств цивільних у разі окупації), ймовірність високого рівня втрат серед Передових сухопутних сил НАТО у випадку російського вторгнення зростає.
Таким чином збройні сили країн Балтії стримуватимуть потенційний сухопутний наступ Росії, сподіватимуться на участь в обороні підрозділів Передових сухопутних сил НАТО та рішення союзників надати збройну допомогу у відповідь на агресію. Ефективність стримування російських сил в перші години та дні може відіграти значну роль для прийняття рішення європейськими країнами та США, як це було із обороною України в лютому-березні 2022 року. Ціль та сподівання Росії ж полягатимуть у швидкому розгромі сил на безпосередньому театрі військових дій, аби країни НАТО постали перед вибором визнати окупацію Балтії, або втягуватися у тривалу та кровопролитну війну.
Водночас є висока ймовірність, що потенційна російська агресія втілюватиметься виключно інструментами гібридного характеру без застосування грубої сили — сухопутного вторгнення. Росія може надалі розширювати диверсійну кампанію проти підприємств ОПК, здійснювати саботаж критичної інфраструктури, кібератаки, інформаційні операції задля політичної і суспільної дестабілізації, використовувати місцеве російське населення і вже згадані “українські дрони” для провокацій.
Відповідальними за нішу протидії загрозам, що не досягають порогу застосування Статті 5, але вимагають негайної військової відповіді є вже згадані раніше Joint Expeditionary Force. Ці експедиційні сили за задумом мають діяти як “перший респондент” (first responder) у кризових ситуаціях, розгортаючи сили за лічені дні та заповнюючи часовий розрив до повномасштабної реакції НАТО, або, у гіршому випадку, замінюючи НАТО у випадку паралічу через вже згадані проблеми Альянсу.
JEF розробляє спеціальні протоколи реагування на загрози в “сірій зоні” — JEF Response Options. Це пакети військових заходів для оперативного реагування у відповідь на кризу, з особливим фокусом на гібридні загрози та захист критичної інфраструктури і передбачають координоване розгортання переважно морських та повітряних сил.
В грудні 2023 року відбулася перше в історії застосування JEF Response Options, з огляду на підозру у навмисній диверсії щодо газопроводу Balticconnector між Фінляндією та Естонією. До спільного патрулювання в Балтійському морі з метою захисту критичної інфраструктури було залучено 29 суден та 11 літаків країн-учасниць JEF. Друга активація протоколів захисту відбулася в грудні 2024 року внаслідок пошкодження силового кабелю S-link 2 та кабелів передачі даних у Балтійському морі. До спільного патрулювання в Балтійському морі було залучено 28 суден та 6 літаків.
Водночас сили JEF дозволяють забезпечити як швидку реакцію, так і тривалу підтримку операцій на суші. Передовий елемент це сили спеціальних операцій, морська піхота, парашутні підрозділи. Основну інтервенційну спроможність становлять авіаційні, механізовані, танкові, артилерійські підрозділи, великі надводні кораблі, підводні човни, що потребують більше часу та ресурсів для розгортання та забезпечення, проте забезпечують тривалу підтримку операцій та здатність до ескалації.
Протягом вересня-жовтня цього року відбуватимуться навчання «Lion Protector 26» — мультидоменні багатонаціональні військові навчання за участі країн-членів JEF. Більшість активностей заплановані саме на вересень, і включатимуть відпрацювання перекидання сил між територіями та внутрішніми водами країн Скандинавії та Балтії. Після цих навчань чисельність контингенту Великої Британії в Норвегії поступово зросте з однієї тисячі військових до двох тисяч.
Те, що країни Балтії захищатимуть себе у випадку будь-якої російської агресії не викликає сумніву. Сумніви починаються щодо того, чи нададуть союзники їм допомогу. Росія зробить все можливе, аби підірвати і так неочевидну готовність НАТО до гарантування колективної безпеки на практиці.
Зокрема Москва буде вдаватися до подальших спроб ядерного шантажу, що вже звучить з вуст російського пропагандиста Соловйова в сторону Великої Британії. На цю тему зокрема висловився президент Фінляндії Александр Стубб, заспокоюючи суспільство власної країни та Європи загалом запевненнями, що Китай не допустить такого розвитку подій. Прецедент використання ядерної зброї справді є неприйнятним для Пекіну, оскільки він ще не має достатньої кількості боєголовок та інфраструктури для протистояння із США в цьому сегменті.
Однак очевидно, що Росія все ж вирішила рухатися до подальшої ескалації, як у війні з Україною, так і в поки гібридному протистоянні з Європою. Путін, ймовірно, сприйняв візит Реткліффа як ознаку слабкості США та НАТО загалом, так само як візит до Москви в листопаді 2021 року попереднього директора ЦРУ Бернса, який застерігав від вторгнення в Україну.
Подальше нагнітання напруження та ймовірна гібридна чи пряма військова агресія з боку Росії продемонструють реальний стан євроатлантичної системи колективної безпеки. Поки поведінка США вказує на те, що відповідальність за відповідь ляже саме на країни Європи та Канаду. Залишається вірити у їхню готовність до захисту союзників та власних цінностей.
І в те, що Європа під тиском диверсій, інформаційних операцій, кібератак, ядерного шантажу та потенційного вторгнення, не відмовиться від військово-технічної та фінансової підтримки Києва в обмін на безпекові запевнення від Москви. Кремль надуває щоки, намагається продемонструвати впевненість в умовах наростання внутрішніх проблем і прагне завдяки ескалації стосовно Старого континенту вийти із патової ситуації у війні з Україною. Європа повинна відреагувати максимально ефективно — розширити допомогу Україні, ввести нові санкції проти Росії і відповідати на провокації швидко та жорстко.
© 2026 ВСІ ПРАВА ЗАХИЩЕНО
