Рамзан Кадиров очолює Чеченську Республіку із 2007 року. Він встановив абсолютний контроль над владними структурами, грошовими потоками, суспільством, фактично перетворивши Чечню на феодальну вотчину, в якій більшість ключових посад займає родина Кадирова, або наближені люди із його племінної організації — тайпу. Політичних опонентів режиму в Чечні та навіть незалежних журналістів чи правозахисників або безкарно вбивають або витісняють за кордон. Ця середньовічна “монархія” утримується не лише силовими методами, а й значними федеральними дотаціями, які Росія сплачує регіону після Другої чеченської війни. Політична системи Чечні цілком і повністю зав’язана на особистості Рамзана Кадирова, тому дедалі частіші повідомлення про проблеми зі здоров’ям у лідера Чечні змушують задумуватися про подальший розвиток подій.
Який вплив можлива смерть Кадирова матиме на Чечню, Північний Кавказ, Росію загалом та її міжнародну політику – читайте в матеріалі.
Перші повідомлення про можливу хворобу очільника Чечні з’явилися в 2019 році, коли він вперше почав пропадати із публічного простору та призначати тимчасових в.о. голів регіону. В вересні 2023 року Кадирова госпіталізували в лікарню в Москві через серйозне погіршення стану. Оточення лідера Чечні стверджувало, що він лише провідував свого дядька, що проходив лікування.
В квітні 2024 року видання Новая Газета заявило, що у Кадирова вже понад п’ять років некроз підшлункової залози, інші джерела повідомляли про важку печінкову недостатність. Увесь 2024 рік тяжко хворий лідер Чечні намагався дотримуватися рекомендацій лікарів і його стан дещо стабілізувався. Кадиров весь цей час заперечував серйозні проблеми зі здоров’ям, знімаючи відео із заняттями спортом та переконуючи, що він в повному порядку.
Щоб заперечити інформацію про важку хворобу Кадирова, відбулася потужна піар-кампанія, у якій були задіяні російські політики, включаючи самого президента Росії, який за минулий рік чотири рази зустрічався з лідером Чечні, або його старшим сином під абсолютно необов’язковими приводами. Однак після ряду публікацій в ЗМІ про його стабільні зникнення із публіки, Кадиров признався, що кожних 3 місяці проходить “капремонт”, а кожних 6 місяців “великий ремонт” (очевидно йшлося про певні медичні процедури).
В 2025 році здоров’я Кадирова продовжує погіршуватися, судячи з його публічних появ, на яких помітні загальна слабкість в тілі, тремтіння рук, задишка, ослаблення голосу, проблеми із зором. Зростають також часові проміжки між появами лідера Чечні на публіці. Часто офіційні медіа регіону публікують відео із Кадировим, на яких його показують лише протягом кількох секунд. Образ активної діяльності лідера Чечні тепер переважно зводиться до постів у соціальних мережах, які веде його прес-служба, а значну частину фактичної роботи він делегував голові уряду регіону Магомеду Даудову.
24 липня турецькі видання Milliyet та GZT повідомили, що Кадиров знепритомнів і ледь не втопився під час відпочинку на узбережжі Егейського моря, після чого його витягли з води і доправили до приватної клініки. Наступна поява лідера Чечні на публіці відбулася лише 5 серпня на нараді про соціально-економічну ситуацію в регіоні. Було помітне разюче схуднення Кадирова, який заявив, що здоровий і не проводить наради кожного дня, бо “робота налагоджена і успішна по всіх напрямках”.
На початку травня 2025 року Рамзан Кадиров попросив зняти його з посади керівника Чеченської Республіки. Це вже п’ятий подібний випадок. Глава Чечні заявив, що не він вирішує, чи залишатися на посаді голови регіону чи ні. “Таке рішення ухвалює лише одна людина – наш Верховний Головнокомандувач, Президент Росії Володимир Володимирович Путін”, – написав він у своєму телеграм-каналі. Це свого роду загравання, щоб ще раз почути від Путіна підтвердження, що він йому потрібен.
Особливий статус Кадирова, його роль “гаранта миру” в регіоні робить його незамінним для Кремля в поточній конфігурації. Лідер Чечні має унікальний ресурс, якого не мають інші діячі в регіоні — прямий доступ до Путіна та близькі відносини з ним. Дуже багато домовленостей в регіоні, та й Росії загалом, замикається на гарантії “дорогого брата Рамзана”, тому є значна залежність стабільності в Чечні від особистості Кадирова та високі ризики дестабілізації у разі його відходу.
Окрім того лідер Чечні має значний вплив та мережу контактів на Близькому Сході, які використовує Москва. Згідно із джерелами видання Новая Газета, влітку 2022 року Кадиров і його радник по Близькому Сходу Турко Даудов зіграли ключову роль у переговорах між ОАЕ і Росією, відкривши дипломатичний канал, через який відбувся обмін “збройного барона” Віктора Бута на американську баскетболістку Бріттні Грайнер, а після – відбуваються переговори з Україною щодо обміну військовополоненими. ОАЕ також активно інвестувало в Чечню до повномасштабного вторгнення.
У квітні 2025 року Кадиров був присутній на переговорах Володимира Путіна та шейха Катару, на яких ймовірно обговорювали долю російських військових баз в Сирії. Росія за будь-яку ціну намагається їх утримати. Катар же має на нову владу в Сирії чи не більший вплив, ніж Туреччина. З огляду на залучення російських військових Дамаском для патрулювання північного-сходу країни, Росії вдалося досягти проміжних цілей. В серпні Рамзан Кадиров разом із сином Адамом Кадировим (секретарем Ради безпеки Чечні) взяв участь у переговорах президента Росії Володимира Путіна з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммедом Бен Заїдом Аль Нахайяном.
Ознакою того, що сім’я та оточення Рамзана готується до турбулентності, є термінове переоформлення бізнес-активів, афілійованих з Кадировими, з номінальних власників на членів сім’ї глави Чечні. Паралельно відбувається зростання рівня концентрації влади в руках родичів Кадирова (67 родичів на високих посадах в управлінських та силових структурах Чечні станом на квітень 2025 року за даними Кавказ.Реалії). Це враховуючи лише найближче коло з-поміж рідних, двоюрідних, троюрідних і четвероюродних братів і сестер Рамзана Кадирова та його дружини Мідні.
Відставка старшої дочки Айшат Кадирової з посади віце-прем’єра уряду, одночасно з відходом з держслужби двох інших дочок Кадирова — Хутмат і Хадіжат, також пов’язана з бажанням безпосередньо контролювати сімейні компанії, згідно із даними Новая Газета. Оскільки сам глава Чечні і його повнолітні діти — чиновники, то згідно із законом про держслужбу вони не мають права займатися підприємницькою діяльністю.
Сім’я Кадирових також захопила та силовими способами просуває бізнес, який дає можливість швидко накопичити готівку – фармацевтичний. В березні Айшат Кадирова була зареєстрована власницею “Чеченських мінеральних вод”, Медні Кадирова — власницею клініки “Аймед”, а друга дружина Кадирова Фатіма Хазуєва зареєструвала компанію “Дарбафармасі”. Водночас Айшат Кадирова вже кілька разів літала в ОАЕ і розглядала варіанти інвестування сімейних грошей в цю країну. Рідний племінник Рамзана, Хамзат Кадиров, перебуває в ОАЕ, де оформляє громадянство. Ймовірно, слідом за ним громадянство близькосхідної країни буде оформлено і для інших членів сім’ї Кадирова.
Окрім убезпечення фінансових потоків та бізнес-активів, лідер Чечні намагається зберегти під контролем своєї сім’ї також силові ресурси, які завжди були підконтрольні особисто йому і дозволяли впевнено та жорстко утримувати владу в регіоні. Та напевно найважливіше – отримати гарантії безпеки для сім’ї Кадирова від Путіна. Всі дорослі сини Рамзана зустрічалися з президентом Росії щонайменше раз.
Якщо лідеру Чечні вдасться виконати свій план, Москві складно буде призначити новим керівником регіону когось не із родини або довіреного кола Кадирова, оскільки Кремль опиниться в ситуації із паралельними центрами влади в Чечні. Рамзан також спирається на союзні чеченські тайпи, чия вірність забезпечується, зокрема, і родинними зв’язками.
Кадиров встиг одружити синів Елі та Адама на онуці депутата Держдуми від Чечні Адама Делімханова, та дочці чеченського сенатора Сулеймана Геремеєва відповідно. Делімханови і Геремеєви разом за своїм впливом та силовими ресурсами можуть зрівнятися із сім’єю Кадирових. Старші дочки Рамзана, за даними Новая Газета, видані заміж за чоловіків із найбільш вірних сімей — Мацуєвих, Алханових і Вісмурадових. Кадиров, мабуть, сподівається, що вони захистять його дочок у разі найгіршого сценарію.
На синів лідер Чечні покладає великі сподівання і просуває їх кар’єри здавалося б нереальними темпами. 17-річний Адам Кадиров вже секретар Ради безпеки Чечні, начальник служби безпеки батька, “куратор” місцевого управління МВС та “Російського університету спецназу”, де готують найманців на війну, а також ряду чеченських батальйонів, 19-річний Ахмат – міністр спорту Чечні, а 18-річний Елі — президент Федерації боксу Чечні та спортивного клубу “Ахмат”.
Очевидно, що в ролі наступника Кадиров бачить саме свого третього сина — Адама, ще відтоді, як йому виповнилося 15 років і він очолив службу безпеки батька. Адам Кадиров вже сьогодні фактично є другою за впливовістю людиною в Чечні. Це добре помітно і за зовнішніми ознаками, яким в Чечні завжди надавали великого значення. Зокрема в Адама такі ж за розмірами кортеж та охорона, як в батька. Також Рамзан передав сину позивний DUSTUM. Однак куди важливіше – реальне концентрування силових ресурсів, в тому числі контролю над офіційними структурами, на Адамі. Також, як стверджує Новая Газета, улюблений син Кадирова отримав під своє управління тіньову частину бізнесу батька, якою раніше займався Адам Делімханов — рейдерство, кришування та “бізнес-модерація” на федеральному рівні.
Водночас не очевидно чи Москва погодиться на Адама Кадирова як наступника лідера Чечні. Імовірно, що поки його розглядають лише як майбутнього голову клану. Найважливішим для Москви є збереження стабільності в регіоні, однак вибір того, хто цю стабільність гарантуватиме та зберігатиме – питання відкрите. Адам Кадиров поки не є фігурою масштабу свого батька і навряд чи зможе повною мірою виконувати весь його функціонал, що розуміють і в Кремлі, і в Чечні.
Москва поки не подавала жодних сигналів щодо визнання когось ймовірним наступником Кадирова. Ймовірно, в Кремлі чекають поки чітко окресляться претенденти і їх ресурси та можливості, поки погоджуючись на статус-кво.
Серед інших ймовірних наступників журналісти та аналітики називають депутата Держдуми від Чечні Адама Делімханова та спікера парламенту Чечні Магомеда Даудова. Обидва – ключові соратники Кадирова практично з самого початку його правління. Формально сфери їхнього впливу відрізняються, але у Делімханова набагато більше ресурсів, ніж у Даудова.
Магомед Даудов фактично відповідальний за більшість формальних управлінських процесів, від контролю над соціальною сферою – освіта, медицина, пенсії, зарплати держслужбовцям — до організації мобілізації на війну проти України. Однак він не є незалежним центром сили, не має своїх родичів або вірних людей на ключових посадах, та не володіє значними власними силовими та фінансовими ресурсами.
Делімханові і їхні родичі Геремеєви є другим за могутністю чеченським кланом, як за силовими ресурсами, так і за фінансовими. Адам Делімханов контролює чеченську діаспору в Росії, управляє нелегальним бізнесом Кадирова на федеральному рівні. Також він має величезний вплив у країнах Центральної Азії, Кавказу, вагомий вплив у країнах Близького Сходу, організовує вбивства опозиційно налаштованих чеченців в еміграції в Європі та США, використовуючи значні зв’язки із російськими та міжнародними кримінальними угрупованнями та власну агентуру.
Іншим ймовірним наступником Кадирова називають Апти Алаудінова – командира спеціального загону «Ахмат» та заступника командувача 2-го армійського корпусу ЗС РФ. Першою ознакою того, що Алаудінов має прихильників в Москві став 21-й з’їзд “Єдиної Росії” в грудні 2023 року, на якому командир “Ахмату” став одним із центральних спікерів. Вже в січні 2024 року Алаудінов став довіреною особою Путіна на президентських виборах. У березні 2024 року він домовився про перехід кістяка ПВК “Вагнер” (близько 3 тисяч бійців) до спецназу “Ахмат”. В грудні 2024 року Путін надав Апті Алаудінову звання генерал-лейтенанта.
В той же ж час відносини з Кадировим у командира “Ахмату” м’яко кажучи напружені. На війну проти України його відправили для “спокути гріхів”. В 2019 році, за даними ряду журналістів, Алаудінов готував змову проти Кадирова. Іншою причиною називають те, що, перебуваючи в нетверезому стані, він жартував над главою Чечні. Алаудінова звільнили з державної служби, в сім’ї забрали бізнес і частину власності. Кадиров, якби міг, ймовірно, не допустив би стрімкого кар’єрного росту Апти Алаудінова в ЗС РФ. До командира «Ахмату» прихильно ставляться в Москві, однак поки скоріш використовують для противаги Кадирову.
Система, якою майже два десятиліття управляла одна людина, після смерті цієї особи може сильно затріщати. А відсутність чітко визначеного наступника може призвести до ситуації коли претенденти намагатимуться будь-яким способом домогтися лідерства. В Чечні такі питання часто вирішуються дуже жорстоко. Чого лише варта історія приходу до влади Кадирових у нульових роках, коли вони ще не мали свого клану. Вони частково спиралися на братів Ямадаєвих, які контролювали Гудермес і належали до найбільшого тейпу Беной, як і Кадирови. Однак останні, сприймаючи цей сильний рід як загрозу своїй владі, знищили Ямадаєвих за мовчазної згоди Москви. Високою є ймовірність значного кровопролиття і під час нового транзиту влади в Чечні.
Іншим потенційним джерелом нестабільності можуть стати міжетнічні конфлікти в Північному Кавказі. В 2019 році між Чечнею і Дагестаном відбувся незначний прикордонний конфлікт, який, однак, продемонстрував ослаблення, здавалося, всеосяжного впливу Кадирова в регіоні. В 2024 році відбувся новий етап конфлікту – боротьба за найбільший в Росії маркетплейс Wildberries. Розлучення власників бізнесу — В’ячеслава Бакальчука і Тетяни Кім зумовило боротьбу колишнього подружжя за контроль над компанією. Тетяна Кім вирішила здійснити злиття з іншою компанією, а бенефіціаром угоди став мільярдер і сенатор від Дагестану Сулейман Керімов. Бакальчук же пішов за допомогою до Рамзана Кадирова, який пообіцяв “йти до кінця” у відстоюванні інтересів Бакальчука і “повернути жінку в сім’ю”.
В підсумку все закінчилося перестрілкою біля офісу компанії в центрі Москви, між “спортсменами”-чеченцями та охоронцями – інгушами та дагестанцями. Двоє охоронців маркетплейсу загинули, було заарештовано кілька десятків чеченців. Кадиров виступив із погрозами “кровної помсти” щодо депутата Держдуми від Інгушетії Бекхана Барахоєва, депутата Держдуми від Дагестану Різвана Курбанова і сенатора Керімова. Кремль публічно не відреагував на цю ситуацію, однак непублічно лідеру Чечні скоріш за все сказали відступитися. Після смерті Кадирова, групи впливу із сусідніх республік, ймовірно, захочуть взяти під контроль частину тіньового бізнесу лідера Чечні, або й “виправити” кордони, що може призвести до масштабного кровопролиття.
Вагому роль смерть Кадирова може відіграти і в балансі сил між “вежами Кремля”. Лідер Чечні має напружені відносини з головою Слідчого комітету РФ Олександром Бастрикіним та міністром внутрішніх справ Володимиром Колокольцевим через “міграційну політику” — незаконні затримання та побиття трудових мігрантів із Кавказу та Середньої Азії. Непрості відносини у Кадирова і з Міністерством оборони та Федеральною службою безпеки, зокрема колишнім директором ФСБ, а тепер помічником президента Миколою Патрушевим, через абсолютно автономну від них поведінку лідера Чечні та чеченських силовиків як щодо бойових дій чи підтримання правопорядку в регіоні, так і щодо сфер впливу в бізнесі чи криміналі.
Водночас лідер Чечні має тісні відносини з директором Національної гвардії РФ Віктором Золотовим, в структурі Нацгвардії де-юре і перебувають більшість бойовиків Кадирова. Важливим для всіх груп силовиків в РФ буде питання контролю над двома десятками бойових підрозділів під керівництвом лідера Чечні, сумарна чисельність яких становить за різними оцінками від 25 до 45 тисяч осіб. Російські силовики роками зціпивши зуби спостерігали за створенням “феодальної” армії Кадирова. Для них смерть лідера Чечні — це шанс повернути регіон під федеральний контроль і, що не менш важливо, перебрати на себе колосальні фінансові потоки, які роками йшли до Грозного.
З моменту приходу до влади Рамзана Кадирова Кремль уклав негласний контракт, що виглядав наступним чином: Москва платить Чечні щедрі “відкупні” та не втручається у внутрішні процеси в регіоні, Кадиров же залізною рукою контролює ситуацію та гарантує відсутність головного болю в столиці щодо республіки. Є висока ймовірність, що зі смертю Кадирова цей контракт буде анульовано, і будуть пред’явлені накопичені за два десятиліття рахунки: родові, етнічні, політичні, бізнесово-кримінальні. А методи врегулювання таких боргів на Кавказі рідко обмежуються рамками правового поля.
© 2025 ВСІ ПРАВА ЗАХИЩЕНО
